Снігур — одна з найвпізнаваніших і найулюбленіших птахів української зими. Його неможливо сплутати ні з ким іншим: червоні груди, сірі крила, чорна “шапочка” і короткий дзьоб — цей образ з дитинства закарбований у пам’яті багатьох із нас. Саме через яскраве забарвлення снігур часто стає символом зими, свят, Різдва та спокою. Але за цією зовнішньою чарівністю стоїть цікаве й різноманітне життя, як у дикій природі, так і в домашніх умовах.

У цій статті ми розкажемо, як живуть снігурі на волі, чим вони харчуються, де зимують і гніздяться, а також про особливості утримання снігурів удома — як декоративних пташок.

Життя снігурів у дикій природі

Снігур (лат. Pyrrhula pyrrhula) — це птах родини в’юркових, що мешкає у північних і помірних широтах Євразії. В Україні його можна зустріти здебільшого взимку, коли він з’являється у парках, садах, лісосмугах і навіть на міських вулицях. У теплу пору року снігурі живуть переважно у хвойних і мішаних лісах, але з приходом холодів вони спускаються ближче до людини в пошуках корму.

Попри назву, снігурі не є “зимовими” птахами у буквальному сенсі. Вони не люблять сильних морозів і холодних вітрів, просто стають більш помітними взимку — їхнє яскраве оперення контрастує з білим снігом, і здається, що пташки з’являються нізвідки. Насправді більшість снігурів осідає в одному регіоні цілий рік.

Як виглядає снігур

Самець — справжній красень: груди й черевце яскраво-червоні або рожеві, спина сіра, голова, хвіст і крила чорні з білою смужкою. Самка скромніша — з коричнево-сірим низом, але теж має ту саму гармонію в кольорах.

Їхня зовнішність — це не просто прикраса природи. Яскраве пір’я допомагає снігурам впізнавати одне одного серед снігів і гілок. А чорна “маска” навколо дзьоба, за спостереженнями орнітологів, зменшує відблиски світла, полегшуючи пошук їжі на снігу.

Харчування снігурів у природі

Снігурі — справжні гурмани серед диких птахів. Вони харчуються насінням різних рослин, ягодами, а взимку часто прилітають до годівниць. Особливо полюбляють насіння ясенів, кленів, бузини, горобини, а також бруньки плодових дерев. Саме через цю любов до бруньок садівники не завжди радіють появі снігурів — взимку вони можуть “підчищати” молоді гілочки фруктових дерев.

Втім, для природи це природний процес. Снігурі допомагають регулювати ріст дерев і розповсюджують насіння ягідних кущів.

Навесні й улітку вони можуть урізноманітнювати раціон дрібними комахами — це особливо важливо для пташенят, яким потрібен білок для розвитку.

Поведінка і спів

Снігурі — не надто галасливі птахи. Їхній голос — це м’яке, сумне посвистування, яке чути здалеку. Звуки “фю-фю” чи “дію-дю” здаються лагідними, і саме завдяки цьому співові снігур став символом тиші й спокою.

Вони живуть парами або невеликими зграйками. Самець і самка тримаються разом навіть поза сезоном гніздування. Під час пташиних “шлюбних” ігор снігур співає, злегка погойдується на гілці й надуває груди — виглядає це зворушливо й дуже шляхетно.

Гніздування і пташенята

Гнізда снігурі будують у хвойних деревах, зазвичай на висоті до 2 метрів від землі. Матеріалом служать гілочки, мох, суха трава, а всередині — м’яке пір’я.

У кладці зазвичай 4–6 яєць. Самка насиджує, а самець годує її. Через два тижні вилуплюються пухнасті пташенята, і ще через три тижні вони вже вилітають із гнізда.

Цікаво, що навіть маленькі снігурята мають тихий, ніжний голос — ніби не хочуть порушувати лісову тишу.

Снігур як декоративна пташка вдома

Багато любителів птахів мріють мати вдома цього яскравого зимового гостя. І дійсно — снігур може стати чудовим декоративним улюбленцем, якщо створити для нього правильні умови. Але варто пам’ятати, що це не “іграшковий” птах, а створіння з власним характером і потребами.

Походження домашніх снігурів

Домашні снігурі не відловлюються в дикій природі — це важливо! Для утримання в неволі підходять лише ті, що вирощені в розплідниках. Вони краще пристосовані до життя поруч із людиною, не бояться шумів і легше звикають до нових умов.

У Європі розведення снігурів як декоративних птахів має давню історію. Їх утримували ще у XIX столітті через красивий спів і вражаючу зовнішність. У багатьох країнах навіть існують спеціальні виставки декоративних снігурів.

Характер і поведінка

Снігур — спокійний, розсудливий птах. Він не метушиться, не галасує, не потребує великої компанії. На відміну від папуг, снігурі не люблять активних ігор — вони спостережливі, зосереджені, схильні до спокійного сидіння на гілці або до співу.

Якщо птах почувається комфортно, він може навіть навчитися наслідувати прості звуки — наприклад, свист господаря. Але це радше виняток, ніж правило.

У парі або маленькій групі снігурі почуваються краще, ніж поодинці. Вони спілкуються тихими посвистами, показують одне одному прихильність і навіть можуть обмінюватися кормом.

Клітка та умови утримання

Для снігура потрібна простора клітка або вольєр, адже хоч він і не літає постійно, але потребує місця для руху. Мінімальний розмір клітки для пари — 80×50×50 см.

На дно варто насипати пісок або тирсу, а всередині обов’язково мають бути гілки, сідала, поїлка, годівниця і купалка.

Температура в приміщенні — не вище +20°C. Снігурі добре переносять прохолоду, але не терплять спеку й духоту.

Важливо забезпечити птахові спокій і стабільність. Гучні звуки, часті переміщення клітки або яскраве світло можуть викликати у нього стрес.

Харчування домашнього снігура

Удома снігурі харчуються майже так само, як і в природі: насіння, зерно, ягоди, фрукти, овочі.
Основу раціону складає суміш проса, канаркового насіння, вівса, подрібненого соняшнику.

Зі свіжих продуктів снігурі обожнюють яблука, моркву, буряк, калину, горобину, малину.
Узимку варто додавати в раціон сушені ягоди, а навесні — бруньки дерев і трохи зелені (наприклад, листя кульбаби або салат).

Раз на кілька днів можна додавати дрібку яєчної суміші або спеціальний вітамінний корм для декоративних птахів — це допоможе підтримувати яскраве забарвлення грудей і загальний тонус організму.

Спів і “настрій” птаха

Домашній снігур — це не “радіо на підвіконні”. Його спів спокійний, мелодійний і нерегулярний. Він найчастіше співає вранці або коли бачить господаря, до якого звик.

Коли птах здоровий і щасливий, його оперення блискуче, він активно чистить пір’ячко, охоче купається і спокійно реагує на людей. Якщо ж снігур сидить, нахохлившись, або відмовляється від їжі — це сигнал, що йому некомфортно.

Розмноження у неволі

Розводити снігурів удома непросто, але можливо. Для цього потрібно створити умови, максимально наближені до природних: тиха кімната, вольєр, гілки хвойних дерев, спеціальне гніздо.

У шлюбний період самець стає активнішим, частіше співає й підносить самці корм. Якщо пара утворилася, самка відкладає яйця і насиджує їх близько двох тижнів.

Вилуплених пташенят потрібно годувати м’якими сумішами — яйцем, кашею, тертою морквою. Але варто мати досвід або консультацію орнітолога — догляд за пташенятами складний і потребує уваги.

Снігур — символ спокою, зими й гармонії

Снігурі завжди викликали в людей особливе тепло. Їх малюють на різдвяних листівках, зображують у казках і піснях. Вони нагадують нам, що навіть у найхолоднішу пору року є місце для краси, кольору й життя.

І чи милуєшся ти снігуром у парку, чи слухаєш його тихий спів удома — це завжди про гармонію між людиною і природою.